Наші діти… Ми чекаємо їхньої появи на світ, як дива. Вони – наша радість, надія, сенс нашого життя. Ми бачимо їх талановитими, розумними, великими артистами, успішними бізнесменами, видатними вченими. Ми вкладаємо в них усю душу, хочемо, як краще, а виходить… І тоді постають одвічні питання: «Чому?», «Хто винен?», «Що робити?».

Причини поганих взаємовідносин:

1.Відсутність уваги до життя дитини

Батькам часто бракує часу, сил, а іноді й бажання придивитися до дитини, прислухатися до неї і намагатися зрозуміти. І водночас вони вимагають розуміння та співчуття від дитини, адже власні проблеми здаються найсерйознішими. Більшість батьків думають, що для дитини важливо, аби вона була сита, одягнута і одержала хорошу освіту. Насправді дітям потрібна увага і спілкування з рідними людьми.

Пам’ятайте: Відкриті дружні стосунки – джерело натхнення, стимул до подолання труднощів,те,що , дає почуття задоволення і розуміння того, що зусилля  не будуть марними.

2.  Неприйняття дитини як особистості

Діти – особистості, для кожної є своє призначення. І те, ким вони стануть , а головне, якими, залежить від того, настільки ми поважаємо їх як особистостей, поки вони ще діти.

         Діти – не власність батьків. Ми не можемо судити їх за власною міркою, виносити їм вирок.

Якщо дитина в сім’ї не чує ніжних слів, не відчуває щастя і любові, якщо її не сприймають як особистість, то дитяче серце заповнює почуття відчуженості, непотрібності і неповноцінності.

3. Прояв негативних рис особистості батьків

Усі труднощі виховання випливають з того, що батьки, не тільки не позбавляючись своїх вад, а навіть не визнаючи їх у собі, хочуть щоб цих вад не було у дітей. Від цього всі труднощі і конфлікти.

Дитячий характер до 7 років подібний до свіжо залитого бетону. Життя батьків, яке відбувається на очах у дітей, відкладається як сліди на цьому бетоні. Діти копіюють кожен жест, міміку, погляд. І якщо ви, наприклад. Курите, вживаєте алкоголь чи маєте інші шкідливі звички та забороняєте це робити дитині, вона не розуміє чому так робити не можна, адже мама курить, а вона буде робити як мама. Тому треба боротися зі своїми шкідливими звичками, а не шукати дитячі відмовки, чого ми цього зробити не можемо!

4. Неприйняття батьків як вихователів

Найкращий спосіб виховати дітей хорошими – це зробити їх щасливими. Але на це здатні тільки щасливі батьки.

          Ніякому разі в присутності дітей не засуджуйте її вихователів, вчителів, старших, тоді діти почнуть зневажливо ставитися до них, а потім і до вас, батьків. Тож , цінуймо і поважаймо інших!

          5. Обмеження самостійності дитини, зокрема підлітків

Як говорив Конраді:

« Наше завдання не в тому, щоб зробити себе необхідними нашим дітям, а навпаки, в тому, щоб допомогти  їм навчитися, по можливості скоріше, обходитися без нас!» тому, давайте дітям посильні доручення, не робіть за них те, що вони можуть зробити самостійно!

6. Конфлікти у сім’ї

Результатом неправильного підходу до виховання дітей у сімї є конфлікти.Конфлікти супроводжуються нерозумінням, образами, зруйнованими взаєминами,стресами, почуттям невдоволеності. То чи потрібно витрачати частину свого життя на з’ясування стосунків? Чи, може, краще навчитися спілкуватися, не створюючи конфліктних ситуацій? Що менше виникає конфліктів, то краще розуміють один одного діти і батьки, то більше тепла і довіри між ними.

7. Низький рівень навчальних досягнень

Якщо батьки з раннього віку визначають захоплення дитини, вони можуть цілеспрямовано коригувати її навчання та дозвілля. Тут потрібно врахувати ще одну обставину: деколи дорослі хочуть реалізувати в своїх діях власні мрії, які не здійснилися. Тоді дитину, яка не має ні слуху, ні бажання займатися музикою, записують до музичної школи чи на танці, або зробити професора , коли дитина не має математичних здібностей. Будь–ласка, не ставте перед дитиною власних планок, не встановлюйте свої рамки у творчій самореалізації дитини. Життя по власному шаблону не зробить її щасливою. Дитина це не знаряддя для здійснення власних мрій , у них є свої.

8. Риси особистості самих дітей

Перші ознаки виникнення і закріплення рис характеру можна спостерігати вже на початку життя людини. Пізніше формуються працьовитість, акуратність, сумлінність, відповідальність, наполегливість та інші. Темперамент  також впливає на розвиток окремих рис характеру. Одні властивості темпераменту сприяють формуванню певних рис характеру, інші — протидіють. Тому неможливо подолати окремі вади характеру (наприклад, грубість і брехливість) і виховати окремі позитивні властивості . Потрібно виховувати цілісну особистість і її відношення до оточуючих, і її відношення до праці та до самої себе.

9. Погана поведінка дітей

Придивіться до вашої дитини уважніше? Яка у вас дитина?

Із свідчень: « Одного разу зустрілися подруги дитинства. Одна з яких стояла зі своїми двома синами. А інша подивилася на них і сказала: «Гарні діти!» А та зітхнула і сказала: «інших немає».

У вас точно не буде інших дітей. У вас є тільки ці. Але це ваші діти. І я впевнена, що ви хочете, щоб вони виросли хорошими та щасливими людьми. Тож давайте допоможемо їм у цьому!

 Виховання дитини – це не втішна розвага, а завдання, яке потребує капіталовкладень – важких переживань, зусиль, безсонних ночей і багато, багато думок!