На допомогу вчителям

• Сприймати дитину такою, якою вона є.
• Висуваючи до дитини вимоги, враховувати не свої бажання, а іі можливості.
• Бути уважними до потреб дитини.
• Включати дитину у спільну діяльність, та підкреслювати іі значущість в цій діяльності.
• Намагатись ігнорувати легкі прояви агресивності дитини та не фіксувати на них увагу оточуючих.
• Караючи, не принижувати дитину.
• Демонструвати модель не агресивної поведінки.
• Боротися з агресивністю терпінням.

•  Не висувати до дитини завищених вимог.
• Уникати змагань і будь-яких видів робіт, що вимагають швидкості.
• Не порівнювати дитину з іншими (це сприяє появі заниженої самооцінки та може призвести в майбутньому до погіршення навчальної діяльності  або взагалі до протесту).
• Сприяти підвищенню самооцінки дитини, частіше хвалити іі, але так, щоб вона знала за що.
• Демонструвати зразок впевненої поведінки, бути для дитини прикладом.
• Не звертатися за прізвищем.
• Намагатися використовувати покарання лише в крайніх випадках і так, щоб дитина знала за що і головне - карати справедливо.
• Не принижувати, караючи.